Артеріальна гіпертензія

Артеріальна гіпертензія

Одним із найпоширеніших серцево-судинних порушень серед дорослого населення України є артеріальна гіпертензія (АГ). За даними офіційної ста-тистики, в Україні зареєстровано 12 122 512 осіб з АГ, що становить 32,2% дорослого населення країни. Упродовж останніх років спостерігається стійке зростання поширеності АГ. На території обслуговування П’ятої поліклініки за 9 міс. 2016р. зареєстровано 11041 вип. АГ, із них вперше 393 вип. Стоїть на «Д» обліку з приводу АГ 10348 осіб.

За результатами проведеного співробітниками ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска НАМН України» 20-річного проспективного дослідження, наявність АГ підвищує ризик загальної смертності у 4,5 разу у чоловіків та в 2,0 рази у жінок.

Ризик виникнення ускладнень та смерті при АГ зростає відповідно до кіль-кості супутніх факторів ризику.

У 46% осіб з підвищенням АТ виявляють ожиріння, у 67% - гіперхолестеринемію, у кожного четвертого - низький вміст холестерину ліпопротеїдів високої щільності, майже у кожного п’ятого - гіпертригліцеридемію; 23% хворих з АГ палять, 83% - вживають алкогольні напої, 48% - ведуть малорухливий спосіб життя. Зменшення маси тіла є етіологічним та ефективним методом лікування АГ у хворих на ожиріння.

Поєднання АГ, абдомінального ожиріння та інсулінорезистентності формує метаболічний синдром, який перетворюється на проблему світового масштабу. Хворі на метаболічний синдром входять в групу високого ризику смерті від інфаркту або інсульту.

Для кількісної оцінки типу розподілу жирової тканини в організмі використовують окружність талії. За норму в Європі вважається окружність талії <94 см у чоловіків і <80 см у жінок, в США - <102 см та <88 см відповідно. У чоловіків з метаболічним синдромом у 4 рази зростає ризик фатальної ішемічної хвороби серця (ІХС), у 2 рази - цереброваскулярних захворювань та смерті від усіх причин. Метаболічний синдром у жінок супроводжується підвищенням ризику ІХС. У пацієнтів з метаболічним синдромом в 5-9 разів частіше розвивається цукровий діабет. Враховуючи високий ризик ускладнень, що розвиваються на тлі метаболічного синдрому, цей симптокомплекс потребує лікування, метою якого є зменшення маси тіла, нормалізація артеріального тиску (АТ), покращення показників ліпідного та вуглеводного обміну.

Серед осіб з підвищеним АТ знають про наявність захворювання 67,8% сільських і 80,8% міських мешканців, лікуються - 38,3% та 48,4% відповідно. Отже, ситуація щодо контролю АГ незадовільна, як у сільській популяції, так і в міській, проте у сільській місцевості вона вкрай несприятлива.

Слід зупинитися на аліментарних факторах ризику АГ. Так, вживання ку-хонної солі понад фізіологічну норму позитивно корелює з рівнем АТ. Існує зворотний зв’язок між вживанням К+, Са2+ та Мд2+ і рівнем АТ. Велику роль відіграє збалансованість дієти. Переважання у харчовому раціоні овочів та фруктів, злаків, знежирених молочних продуктів, риби, білого курячого м’яса;

обмеження вживання насичених жирів, трансізомерів жирів (маргарину, кулінарного жиру) і солодощів сприяє зниженню рівня АТ.

Встановлена пряма залежність між рівнем АТ і вживанням алкоголю та тютюнокурінням. Частота АГ найменша серед осіб, що рідко вживають алкоголь, і поступово зростає залежно від зростання щоденної кількості вживаних алкогольних напоїв. При однакових рівнях АТ мозковий інсульт та ІХС у курців виникає у 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить.

Доведено, що у осіб, які ведуть малорухливий спосіб життя, ризик виник-нення АГ на 20-50% вищий, ніж у фізично активних. Регулярні аеробні фізичні навантаження є досить ефективним засобом немедикаментозного лікування АГ.

Заст.. директора І.М. Струтинська