ЧАЕС

                                                      

Весна для більшості населення- це час пробудження природи, привід поїхати на дачу, зайнятись городом.  Але для  однієї категорії населення України ця пора року, перш за все, це нагадування про жахливу катастрофу, що  позбавила їх звичного способу життя, будинків, роботи. Чорнобильська трагедія  і тридцять два роки потому залишається найбільш руйнівною  аварією на за всю історію людства. І мова йде  не лише про вплив радіації на навколишнє середовище. Численні людські життя, життя пожежників, військових, а насамперед, звичайних людей, які пожертвували своїм здоров`ям і  життям заради порятунку інших. По статистичним даним в Черкаській області  в 1995 році  проживало більше 183тис. осіб, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС. На початок 2018 року в області проживає 105 тисяч потерпілого населення. Кількість населення щорічно зменшується на 6 тисяч осіб. Ми шануємо пам`ять загиблих і турбуємось про живих.

Сумарний вихід радіоактивних матеріалів становив 50 мільйонів кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму.

– З жерла реактора піднявся стовп продуктів горіння в кілька метрів заввишки. Із 190 тонн ядерного палива 90% потрапило в атмосферу землі.

– З найближчого міста Прип’яті було вивезено понад 100 пожежників. Саме вони взяли на себе найбільшу дозу опромінення. За радянськими даними під час ліквідації пожежі загинула 31 людина.

– Для гасіння пожежі застосовувалися вертольоти, скидають спеціальні склади для гасіння і запобігання ланцюговій реакції, а так само пісок і глину. Надалі виявилося, що вони, можливо, ще більш збільшили температуру реактора. Пожежа була згашена тільки 9 травня.

– Основна маса жителів міста Прип’ять про аварію дізналися тільки в середині дня 26 квітня. Поки місто жило звичайним життям, радіоактивні речовини поширювалися з величезною швидкістю, переносилися з вітром. В Україні зараженою виявилася область в 50 тис. квадратних кілометрів у 12 областях.

– Всі 47 500 жителів міста Прип’ять були змушені покинути свої будинки на наступний день після катастрофи. Близько 300 людей почали повертатися додому вже через місяць. Територію, на якій вони селилися, пізніше назвали Зоною Відчуження. До тих хто повернувся назад на протязі 20 років не пускали родичів.

– Протягом всього 1986 року із зони відчуження було евакуйовано близько 250 тисяч осіб. Кількість жертв від найпотужнішої техногенної аварії експерти оцінюють неоднозначно від декількох тисяч до 100 тисяч чоловік.

– На ліквідацію наслідків вибуху було мобілізовано 600 тисяч чоловік зі всього Радянського Союзу.

– Променева хвороба була виявлена у 134 чоловік, з тих, хто був на аварійному блоці в першу добу. З них 28 осіб загинули протягом місяця після аварії.

– Радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8,4 млн жителів Білорусі, України та Росії.

– Дані про кількість загиблих від наслідків вибуху за 20 років розходяться: за різними  даними від 4 до 10 тисяч осіб.

– Непридатними для проживання залишилися 150 тисяч квадратних кілометрів довкола Чорнобильської АЕС.

– Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС ліквідують досі. Щоб хоч якось знизити рівень продовжує поширюватися радіації, на 4-му енергоблоці буде побудований саркофаг. Його будівництво спонсорують, в основному, країни-донори. Так, напередодні стало відомо, що Канада надасть Україні 7 млн доларів на будівництво нового саркофага.

– Протягом останніх років, місто-привид Прип’ять і реактор стали місцем екстремального паломництва туристів. Так звані сталкери супроводжують туристів при огляді покинутих житлових будинків, шкіл, готелів, дитячих садків. Пропонують оглянути саркофаг і тисячі транспортних засобів, залишених на місці ліквідації аварії. Це можна побачити тільки здалеку, оскільки вантажні машини, вертольоти і броньовані техніка настільки сильно вражені радіацією, що наближатися до них небезпечно. Зустріч з самоселами, старими мешканцями Зони Відчуження. Екскурсію на територію ЧАЕС організатори поїздок оцінюють в межах 350 доларів. Зараз в Росії експлуатується 11 реакторів чорнобильського типу (3 блоки на Смоленській АЕС, 4 блоку – на Курській, 4 блоку – на Ленінградській). За 20 років вони зазнали такі зміни, які усунули можливість повторення катастрофи. Це підтвердили міжнародні експерти.

Місцеві керівники туристичних бюро, які відчувають постійний валютний голод, сподіваючись заманити туристів із західних країн в мертву зону, пропонують: “холонути” від жаху, пройшовши по мертвим вулицями міста-привида Прип’яті, покинутого його мешканцями; застигнути в побожному мовчанні біля саркофага розплавленого реактора; випробувати шок при вигляді сільськогосподарських тварин, народжених з жахливими відхиленнями в результаті впливу радіації на генетичний код.

Частина туру вартістю до 200 фунтів стерлінгів за один день включає відвідини сіл, які господарі повернулися, незважаючи на заборону влади і реальну загрозу своє життя і життя своїх дітей. Втративши місто енергетиків Прип’ять, який опинився в епіцентрі катастрофи на Чорнобильській АЕС, влади України змушені були побудувати для сотень робітників та інженерів, які обслуговують два працюючих блоку, невелике містечко Славутич. Улюблений жарт мешканців Славутича: «Життя прекрасне, але вже дуже коротке!»