Цукро́вий діабе́т

Цукро́вий діабе́т (лат. diabetes mellītus, від грец. διαβήτης — «надмірне сечовипускання») — група ендокринних захворювань, що розвиваються внаслідок абсолютної чи відносної недостатності гормонуінсуліну, появи інсулінорезистентності, внаслідок чого виникає гіперглікемія — стійке підвищення рівня глюкози у крові.

Захворювання характеризується хронічним перебігом і порушенням усіх видів обміну речовин: вуглеводного, жирового, білкового, мінерального і водно-сольового.[1] Характерними симптомами є невгамовна спрага (полідипсія), порушення харчової поведінки, що проявляєтсья підвищеним апетитом (поліфагія), та надмірне сечовиділення (поліурія), однак ці симптоми можуть бути слабко вираженими, якщо рівень глюкози в крові підвищений помірно.

Цукровий діабет слід відрізняти від нецукрового діабету, при якому теж відбувається поліурія та полідипсія, але не через порушення вироблення інсуліну, а внаслідок ураження задньої частки гіпофізу абогіпоталамусу.

Існують три основні типи діабету:

• Діабет 1-го типу виникає, коли організм не виробляє достатньо інсуліну, щоб поглинати цукор (глюкозу) зі спожитої їжі, і не може перетворити його в енергію для вашого тіла.
• Діабет 2-го типу виникає, коли організм не виробляє або не використовує інсулін повною мірою. Це найпоширеніший тип діабету.
• Гестаційний діабет діагностують у період вагітності. Може бути наявним протягом певного часу і після народження дитини.

Основні симптоми діабету:

• надмірне сечовиділення;
• спрага;
• постійне відчуття голоду;
• втрата маси тіла;
• постійне відчуття втоми;
• погіршення зору.
•  
• Діагноз ставлять на основі аналізу крові та тесту на чутливість до глюкози — як швидко нормалізується її рівень, якщо ми спожили значну кількість цукру.

Особливості лікування деяких типів діабету

Лікування цукрового діабету 1-го типу

Основні заходи під час цукрового діабету першого типу спрямовані на створення адекватного співвідношення між вжитими вуглеводами, фізичним навантаженням та кількістю введеного інсуліну.

·         Дієтотерапія[] — зниження споживання вуглеводів є допоміжним методом і ефективним лише в поєднанні з інсулінотерапією.

·         Фізичні навантаження — забезпечення адекватного режиму праці та відпочинку, сприяє зниженню маси тіла до оптимальної для даної людини, контроль енергоспоживання та енерговитрат.

·         Замісна інсулінотерапія — підбір базового рівня тривалодіючих інсулінів і зниження підйомів глюкози крові після їжі за допомогою інсулінів короткої та ультракороткої дії.

·         Трансплантація підшлункової залози — зазвичай виконують разом з пересадкою нирки, тому операції проводять пацієнтам з діабетичною нефропатією. В разі успіху забезпечує повне одужання від цукрового діабету.[джерело не вказане  1137  днів]

·         Пересадка панкреатичних острівцевих клітин — новітній напрям у кардинальному лікуванні цукрового діабету I типу. Пересадку острівців Лангерганса здійснюють від трупного донора, така трансплантація вимагає ретельного підбору донора і потужної імуносупресії.

Лікування цукрового діабету 2-го типу[

Лікування цукрового діабета. Бачиш, я жива, грудень 2015.

Методи лікування, що застосовуються при цукровому діабеті 2-го типу, можна розділити на 3 основні групи. Це немедикаментозна терапія, що застосовується на ранніх етапах захворювання, медикаментозна, що затосовується при декомпенсації вуглеводного обміну, і профілактика ускладнень, що здійснюється під час всього перебігу захворювання.

Немедикаментозна терапія

·         Дієтотерапія[en] — зниження споживання легкодоступних вуглеводів, контроль кількості вуглеводної їжі, надання переваги продуктам, що містять харчові волокна.

·         Рослинні цукрознижувальні засоби[ru] — допоміжні засоби в досягненні компенсації вуглеводного обміну.

·         Дозовані фізичні навантаження — забезпечення адекватного режиму праці та відпочинку, що сприяє зниженню маси тіла до оптимальної для даної людини, контроль енергоспоживання і енерговитрат.

·         Припинення вживання алкоголю міцніше 9 градусів.

Медикаментозна терапія

·         Пероральні цукрознижувальні препарати[ru] — застосовуються з метою стимуляції секреції β-клітинами підшлункової залози додаткового інсуліну, з метою відновлення нормальної концентрації глюкози в крові.

·         Похідні сульфонілсечовини (Толбутамід[en], Карбутамід[en], Хлорпропамід[en], Глібенкламід, Гліпізид[en], Гліклазид, Гліквідон[en], Глімепірид[), що підвищують секрецію інсуліну бета-клітинами підшлункової залози[ru].

·         Прандіальні регулятори глікемії (Репаглінід, Натеглінід[en]) є секретагогами, мають властивості швидкого всмоктування і короткий період цукрознижувальної дії.

·         Бігуаніди (метформін) знижують абсорбцію глюкози в кишечнику і її виробництво в печінці, підвищують чутливість тканин до дії інсуліну.

·         Тіазолідиндіони (розиглітазон, піоглітазон[]) стимулюють генетичні механізми, що беруть участь у метаболізмі глюкози, підвищують чутливість тканин до глюкози.

·         Інгібітори α-глікозідази[en] (акарбоза[en]) пригнічують кишкові ферменти, що розщеплюють складні вуглеводи до глюкози, тим самим знижуючи всмоктуваність глюкози в кишечнику.

·        замісна інсулінотерапія при неефективності інших заходів.

Профілактика ускладнень

·        Контроль артеріального тиску, перевага віддається метаболічно нейтральним (інгібітори АПФ, сартани) і метаболічно позитивним (моксонідин[en]) препаратам.

·        Призначення статинів та АСК з метою зменшення серцево-судинного ризику.

Метаболічна хірургія в лікуванні цукрового діабету 2-го типу[

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Метаболічна хірургія в лікуванні цукрового діабету 2-го типу[ru].

На даний час не існує консервативних методів лікування, за допомогою яких можна домогтися лікування цукрового діабету 2-го типу. Разом з тим дуже високі шанси на повне одужання (80-98 %) дає метаболічна хірургія у вигляді шлункового та біліопанкреатичного шунтування. Ці операції в наш час дуже широко застосовують для радикального лікування надмірної ваги. Як відомо, у пацієнтів з надмірною вагою дуже часто зустрічається діабет 2-го типу. Виявилося, що виконання таких операцій не тільки приводить до нормалізації ваги, але і в 80-98 % випадків повністю виліковує діабет.[При цьому досягається стійка клініко-лабораторна ремісія з нормалізацією рівня глюкози і зняттям інсулінорезистентності.

Це послужило відправною точкою досліджень про можливість використання такої метаболічної хірургії для радикального лікування цукрового діабету 2-го типу у пацієнтів не тільки з ожирінням, але і з нормальною вагою або за наявності помірного надлишку маси тіла (з ІМТ 25-30). Саме в цій групі відсоток повної ремісії досягає 100 %.[

Прогноз при всіх типах цукрового діабету умовно сприятливий, за умови адекватно проведеного лікуванні і дотриманні режиму харчування зберігається працездатність. Прогресування ускладнень значно сповільнюється або повністю припиняється. Однак слід зазначити, що в більшості випадків в результаті лікування причина захворювання не усувається, і терапія носить лише симптоматичний характер.

-